Загальна характеристика професії «СОЦІАЛЬНИЙ РОБІТНИК»

Соціальний робітник – професіонал, що виконує комплекс робіт з догляду за пенсіонерами, інвалідами та одинокими непрацездатними громадянами похилого віку і, зважаючи на їх немічність, інвалідність або хворобу, надає послуги, передбачені договором, який укладено між одиноким непрацездатним громадянином і підприємством, де працює соціальний робітник.

Виникненню соціальної роботи як фаху передувало суспільне визнання необхідності задоволення потреб певних груп людей у сторонній допомозі й підтримці.

Соціальний робітник повинен знати:

• основи ведення домашнього господарства;
• організацію надання комунальних, побутових та інших індивідуальних послуг;
• норми та вимоги щодо догляду за громадянами похилого віку та непрацездатними громадянами;
• правила використання побутового обладнання, приладів, інструментів;
• основи дієтології і приготування страв;
• основи надання долікарської допомоги, санітарії, гігієни;
• правила етики та поводження з громадянами похилого віку і непрацездатними громадянами.

Повинен уміти:

• виконувати комплекс робіт з догляду за пенсіонерами, інвалідами та одинокими непрацездатними громадянами похилого віку і, зважаючи на їх немічність, інвалідність або хворобу, надавати на підставі зазначених у медичній карті висновків лікарів про ступінь втрати здатності до самообслуговування, послуги, передбачені договором, який укладено між одиноким непрацездатним громадянином і відділенням;
• доставляти додому на замовлення їжу, харчові продукти, медикаменти, промислові та інші товари;
• готувати звичайні страви, а також страви за рекомендаціями лікаря;
• прибирати житлові приміщення.